Прохання до тих, хто отримав «!», закинути електронний варіант на сайт. Особистим листом для slovsvit.
Як і рік тому, строго оцінювати щирі творчі роботи неможливо. У них душу вкладено, а символи настільки різношерсті… Щоправда, забагато їх, як на один текст (2-3 досить): читаєш і видається, що іншу мову вчиш. Дві найбільші помилки. А) початок більшості робіт – щось на кшталт перших рядків «Миколи Джері»: «Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долин зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка». «Вирувало життя, дитячі крики наповнювали світ…», «Світло породило темряву…», «На небо вкотре вже сходить сонце…» і т.д. Зрозуміло, що публіцистикою тут і не пахне – суцільна художність, яка вимагає продовження як мінімум на 40 сторінках. Куди краще було вхопитися за факт і «перепрофілювати» його у якийсь інший процес за допомогою сотні слів. Згадайте – я попереджав про будь-яку, однак суспільну проблему. Б) Десять символів на десять речень – це не символістський текст, а текст із символами. Перший сприймається як одне ціле, натомість ледь не в половині робіт повно метафори, означення й порівняння. Гляньте на творіння Мережковського: одна тема (подолання червоного зла) і кілька символів, які те зло характеризують. Кілька на двадцять сторінок! Тому думка не губиться, навпаки, підсилюється двозначністю слів. У вас же численні «псевдосимволи» не встигають у контекст влитися, як їх вже накривають інші. І думка втрачається. Немає стрижневого поняття. Дивіться приклади колег, які побачили «точку вкінці тунелю», обіграли його із певним символом і «вели» від першого до останнього речення роботи.
Контекст. 1) «Трагічна спіраль історії» за Блоком. Світова круговерть початку ХХ ст. засмоктує людину з головою, залишається тільки живий труп – істота без емоцій та орієнтирів. Рід, що випробував на собі таку помсту історії, сам починає творити помсту – на своїх нащадках (спіраль).
2) Символізм спорудження пам’ятника ІІІ Інтернаціоналу у Петербурзі. Більшовики хотіли спорудити найвищу будівлю, як символ їх могутності. Мережковський посилається на Достоєвського й порівнює споруду із Вавилонською вежею, яка розвалилася ще під час спорудження.
3) Пророцтва Достоєвського. Ця ж історія із ІІІ Інтернаціоналом-Вавилоном, «параліч» російської церкви, ницість Бєлінського, який «сквернословив про Христа», «надмірна російськість російської інтелігенції», як причина її зверхнього ставлення до насущних проблем.
Джерело: http://slovsvit.at.ua/practfirstthree.doc | 
