Важко змиритися із думкою, що українським медіа вже вдалося позбутися зовнішнього (чи внутрішнього) тиску. Після кучмівського адміністративного залежність змінилася на тотально олігархічну… Передусім мова йде про російські інформаційні маніпуляції і той фатальний результат, який маємо сьогодні. Хіба неготовність до професійного висвітлення війни на Донбасі не є яскравим побічним ефектом рабського статусу вітчизняних ЗМІ, бюджет яких більшою або меншою мірою поповнюється з гаманців українських представників російського капіталу.
Яскравий приклад – телеканал «Інтер». Ще донедавна псевдожурналісти не визнавали жодних політичних сил, окрім «Опозиційного блоку». Звісно, це спотворювало їхню рецепцію подій в Україні. Шукати панацею у Європі, яка вже понад сімдесят років живе без війни і успішно приструнює усіх медіамонополістів, швидше принизливо, аніж перспективно, а от про можливість змінити ситуацію самостійно ще у 19 столітті писав болгарський публіцист Христо Ботєв. Здавалося б, хіба може бути актуальнм щось настільки далеке і давнє… Однак Ботєв стверджує: «Школа і тільки школа… врятує Європу від соціального перевороту…». Україну врятує школа: власне освіченість та школа життя. Професіоналізм та совісність звільнять ЗМІ від домінуючого впливу олігархів.
|