Кава – це, напевно, саме той продукт, який найкраще зі всіх взаємодіє із гарячою водою, чи не так? Здавалося б, зовсім нічим непримітні малесенькі зернятка, але при їхньому поєднанні із кип’ятком, ці зернятка ніби “перероджуються” і перетворюються на справжній витвір мистецтва – в улюблений напій усіх часів та народів світу.
На перший погляд здається, що кавові зерна просто розчиняються у кип’ятку і зникають, але все зовсім не так. Навпаки, вони неначе “протистоять” своєму новому “ворожому оточенню” і перетворюють гарячу воду на чудовий та надзвичайно запашний напій, терпко-солодкий аромат якого просто змушує скуштувати ковток цього шедевру. А додавши до кави невелику ложечку цукру та молока, вона неодмінно відкриє ще більше різноманітних барв свого тонкого, навіть трішки шоколадного, смаку. І зовсім неважливо, із якої чашки пити каву: з фарфорової, скляної, кришталевої, пластикової – все це немає жодного значення, бо і у дорогій, і у дешевій чашці смак і аромат “молока шахістів та мислителів” або ж “напою воїнів”, як називали каву у далекому 1554 році, залишиться абсолютно незмінним. До речі, такі цікаві назви кава отримала ще у часи, коли підтримувала лицарів у період тривалих походів і філософів, яким додавала наснаги та мудрості.
Як було зазначено вище, саме кип’яток і малесенькі кавові зернятка є найкращим смаковим та естетичним “дуетом”, і це дуже легко довести. Якщо узяти дві однакові каструлі чи миски, одну наповнену зернами кави, а другу, наприклад, морквою чи селерою, то що ж станеться з цими продуктами у поєднанні з водою, такою гарячою, ніби лава із вулкану? Про зерна вже все відомо: вони розкриють свої особливі властивості і перетворять окріп у свого “кращого друга”. Але що ж станеться із, здавалося б, “могутніми овочами”, які по величині і не стоять в одному ряді із зернятками, бо ж останні набагато нижче? А ось що: морква і селера у результаті взаємодії із кип’ятком стануть дуже м’якими та вразливими. Ззовні вони практично не зміняться, на відміну від кавових зернят, проте зовсім іншою стане уся їхня структура під впливом несприятливої умови – окропу. Ось так сильні та великі продукти можуть просто розклеїтись і стати слабкими там, де зовсім крихкі, маленькі та ніжні перетворюються на абсолютно нове та неповторне смакове чудо. А цукор і молоко лише його доповнять, у той час, як моркві і селері уже і не допоможуть. Стає зрозуміло, що зовнішні ознаки продуктів зовсім не відкривають їхню сутність у “протистоянні” із кип’ятком: одні його з легкістю долають і перетворюють на щось нове, а інші лише піддаються йому та його умовам, стаючи набагато слабшими.
1. Кава – сильні люди, які не змінюються під впливом різних обставин та труднощів, а легко їх долають, отримуючи з цього досвід та користь.
2. Морква та селера – можливо, сильні ззовні, проте слабкі всередині, люди, які не вміють долати життєві перешкоди, легко опускаючи руки.
3. Кип’яток – труднощі та проблеми, які торкаються кожного.
4. Цукор та молоко – різноманітні можливості, які не можна упустити, а слід використовувати на повну.
|
