СЛОВ*ЯНСЬКЕ ЧТИВО

Усі ви ставите перед собою найвищу навчальну мету і це не може не тішити. Однак 15 балів за звичайний переказ праці Івана Франка ставити неприпустимо. При відповідях на перше запитання слід було уникати розповідного характеру, а намагатися застосовувати такі публіцистичні ознаки, як: позиція авторського «я» (не «я» і «Я», а «впевнений», «безперечно»…), постановка проблеми та її вирішення у наступному абзаці, використання цитувань визнаних класиків. «Валлєнродизм» треба було шукати на конкретних прикладах з українських реалій (хто?, чому?, чим керувався?): речі на кшталт «з давніх давен повелося, що валлєнродизм завжди був присутній у суспільстві. Наша держава – не виняток. Але жодна зрада невиправдана, навіть якщо вона прикривається вищою метою…» не проходять, бо є порожніми за своєю суттю. Конкретні приклади + їх обстоювання (заперечення) = 12-15 балів. Помилкою також можна вважати наведення прикладів зради український державних мужів з корисливих міркувань. Тільки який же тоді то «валлєнродизм»: Міцкевич возвеличував зраду в ім’я батьківшини, а не в ім’я тугості власного гаманця. Гарно хтось написав: «Валлєнроду вистачило мужності накласти на себе руки, а наші депутати підписують кінцівками вироки для свого народу»…