У концепції прав людини не існує нічого, що не може змінитися чи зазнати подальшого розвитку. Було б бажано редукувати до мінімуму чи взагалі вилучити права людини з політичної доктрини і практики чи замінити права людини зовсім іншими принципами організації. Але сьогодні подібні арґументи лунають дуже рідко. Замість цього теорія прав людини використовується як огрублений еквівалент “підходу до людської гідности” і будь-чого вартісного, позначеного наліпкою прав людини. Акцептуючи подібні шляхи осмислення характерних рис підходу прав людини, ми зраджуємо саму концептуальну основу даного поняття. Таким чином, концепція прав людини зазнає впливу реальної практики, всього лиш прикрашеної шильдою “права людини”. І якщо ми втрачаємо концепцію прав навіть шляхом мовних “інсинуацій”, то існує величезна небезпека втрати практику прав людини саму по собі.
| 