СЛОВ*ЯНСЬКЕ ЧТИВО

«Умом Россию не понять,

Аршином общим не измерить.

У ней особенная стать –

В Россию можно только ВЕРИТЬ»

Вірити. Це, безперечно, важливо. Кожна людина вірить, навіть атеїзм – це віра у відсутність вищих сил. Та виникають сумніви, що Ньютону на голову впало яблуко розбрату, а двигун внутрішнього згорання запалив Прометей. Без науки і фахових пояснень навколишніх явищ суспільство б застигло на формальному рівні розвитку. Утім, якщо наука для суспільства – батіг, що жене вперед, то релігія укупі з вірою – упряж, яка спрямовує коней прогресу в одному напрямку. Прикриваючись релігією, сильні світу цього організовували кровопролитні війни, під прикриттям «вищих сил» придушувалися різноманітні народні повстання – навіть Федір Тютчев у славетному вірші наче виправдовую російський ірраціоналізм, закликає не ставити хрест на Росії, а хреститися на неї. Наївний патріот.

      Навіть сьогодні, у площині протиріч між ЄС та Митним союзом, Росія апелює до православ’я, як до символу єдності. Апелює, захищає, погрожує навіть – і тим самим намагається повернути до себе Україну. Від Московського князівства до Російської Федерації християнство було засобом. Віра та релігія насправді – різні речі. Релігія передусім засіб, а для віри релігія не важлива.