СЛОВ*ЯНСЬКЕ ЧТИВО

Добре написали чи написали – та й добре?

            Нормально загалом. Сподівався на меншу кількість робіт для передруків, назбиралося більше десятка – мусив «просівати». Навіть заскочений вашою обережністю із позицією авторського «я», хоча винятки з правил траплялися не лише на ваших потоках. Нарешті, активне відвідування лекції-практичної обов’язково повинно дати сприятливий результат наприкінці семестру.

            Недоліки.

            - не менше половини робіт присвячені філософським розмірковування про сенс життя з Богом чи без нього. Але ж наш факультет має іншу назву)). Злободенності та раціоналізму у четвер очевидно забракло. Злободенність – це обставина чи факт, окреслена часом чи простором, яка осучаснює текст, робить його актуальним у ХХІ столітті. Наприклад, «З 2010 року України зачастив патріарх Московський та Всія Руси Кирило» - і далі ваші роздуми з приводу домінування «імперського» розуму над вірою у конкретному випадку. Або «За даними тільки офіційно статистики, незалежну Україну у пошуках кращої долі залишило понад одинадцять мільйонів її громадян. Наші батьки їдуть гарувати на Захід, і цим тільки підкреслюють переваги тамтешньої «розумної віри». Прив’язка до якогось факту (навіть історичного, якщо ви щось читали ПРО Чаадаєва) повинна забезпечити явище злободенності.

            - забувайте про «ми ходимо до…», «нас часто…», «хіба не для того ми живемо, щоб…». Це пустопорожні узагальнення, які свідчать про брак словникового запасу, а значить – мілкість світогляду. Конкретизувати слід «мешканці країн третього світу навіть не замислюються…», «галичан-українців часто…», «хіба не для того Христос сходив на цей грішний світ, щоб…».

            - навіть за двадцять хвилин встигаєте написати дві сторінки дрібних знаків. Строчити – не означає продукувати ідею, губиться вона у круговерті пустопорожніх слів. Достатньо двох-трьох невеликих абзаців, аби тільки там було все. І стандартні компоненти, і переплетення думок класиків, і мислячі Ви (унікальний конвент). Інакше скоротимо час вдвічі))

            - плагіат в процесі навчання – майже як ніж у спину того, хто сидить на парті попереду. Не вірю у порядність майбутнього журналіста Марти Луки, оскільки дослівне переписування http://slovsvit.at.ua/publ/vasha_tvorchist/kirik_pavlo_zhrn_23s/2-1-0-93 свідчить про зараження особи цим небезпечним вірусом. Тексти ваших попередників слугують тільки для розуміння «як треба», а не сліпого копіювання.