СЛОВ*ЯНСЬКЕ ЧТИВО

            У будь-якому випадку це проба. Навчальна, напівпрофесійна, передостання – головне, аби «білих плям» було щораз менше. Саме через пілотність "проекту" до уваги не бралися стилістичні й методологічні огріхи, однак справедливо каралися випадки плагіату. Погодьтеся: навіть коли щиро ваша творчість розміщена на якомусь форумі під псевдо Krummm абощо – вона вже не ваша. До прикладу, майже ніхто з українців не обізнаний з літературним талантом Василя Очерета – а це ж гарно замаскований Василь Барка. Автор роману про голодомор боявся переслідувань, а хіба має лякатися відповідальності за «добрий» (у двох сенасах) символістський (просто публіцистичний) текст порядний журналіст. Значить, або… або.

            Зайва інтимність. Видається, що добра чверть самостійних робіт написані максимум для двох осіб. «Сухий пісок тягнувся за її ногами…», «Я закриваю очі і опускаюся в темну криницю», «Перші сонячні промені збудили її» - і навіть словник символів рясніє одинично-абстрактними поняттями (любов, смуток, інтроверт, веснянки, ніч тощо). «СУСПІЛЬНО-значимі мета і завдання» (перша лекція) – це виклики мільйонів, а не душевні пориви найгеніальнішого з мислителів. Публіцистична лірика? Це філологія, а не журналістика.

            Словник. Хто читав Мережковського, зауважив обмежену кількість символів у кожній з праць. «Хрест і пентаграма» - і досить, «Царство Антихриста» - «Титанік», залізо, вогонь. Надмірна кількість метафор, авторських образів перетворюють символістський текст у звичайну алегорію. А цей літературний жанр, як відомо, простежується ще у біблійних притчах. Висновок: словник з-понад п’яти позицій – помилка.

            Цитування. Тішить, що хоч конкретного завдання посилатися на вартісні цитати згадуваних на лекціях мислителів не було, десята частина аудиторії зрозуміла суть публіцистичного багатоголосся. «Гра на випередження» принесла 1-2 додаткових бали.

            Підсумок. Вами була адаптована літературна проба з вкрапленнями публіцистичного методу. У двох завершальних практичних роботах від першої слід залишити хіба цитування та кілька епітетів. Усе інше – журналістика (див. вимоги у конспекті).