3. ПОЛЬСЬКИЙ КЛАСИЦИЗМ (література епохи просвітництва – вплив Франції та інших європейських країн).
1772 – перший поділ Польщі.
1765 – створення першого національного театру (Варшава).
1773 – створення першої в Європі едукаційної комісії – прототипу Міністерства освіти.
Ігнацій Красіцький (1735-1801) – творець першого роману «Пригоди Миколая Довядчинського» - у формі щоденника шляхтича.
Юліан Нємцевич (1751 – 1841) – дидактична поема «Чотири форми життя людського», історичний роман «Ян з Тенчена».
4. Польський романтизм (література 1815-1831 років) – формування національної ідеї.
Станіслав Потоцький (1755 – 1821) – Міністр релігії, культури та освіти Польщі. Роман «Мандрівка до Темнограду».
Юліуш Словацький (1809 – 1849) – найвідоміший в Європі представник польського романтизму. Народився у місті Кременець (Тернопільська область). Драми «Марія Стюарт» 1830 (вплив творчості Шекспіра), «Міндовг, король литовський» 1834. Поема в прозі «Ангеллі» 1838 – політична боротьба в еміграції. Изображая в «Ангелли» эмигрантов, поэт стремился стать над партиями, счел далекими от народа и консерваторов, и проповедников религиозно-мистических учений, и демократов (хотя со взглядами последних политические мнения Словацкого во многом совпадали). Поэт предсказывал грядущую революцию, на знамени которой будет начертано слово «люд», т. е. простой народ. В своем пророческом видении он не находил места для героя поэмы, юного «рыцаря сердца», жертвы тяжелого безвременья, чье призвание лишь в том, чтобы связать своей судьбой прошлое и будушее.
Адам Міцкевич (1798 – 1855) – поет-романтик, революційний діяч.
1815 – студент Віленського університету.
1823-1832 – драматична поема «Дзяди» - ідея польського месіанізму – історичні страждання Польщі пов’язані з особливою місією народу-страждальця – «Христа народів».
1824 – заслання до Росії, праця в Одеському ліцеї – «Кримські сонети»
1825 – знайомство у Харкові з Петром Гулаком-Артемовським – написання балади українською мовою «Пані Твардовська».
1828 – знайомство з Пушкіним. Варіант літературної полеміки «Дзяди» - «Медный всадник».
1828 – поема «Конрад Валленрод» - боротьба литовців з німецькими хрестоносцями. Головний герой, литовець за походженням, очоливши Тевтонський орден свідомо веде його до загибелі. Термін валленродизм – змиритися з ворогом, перейти до нього на службу і зрадити в найвідповідальніший момент.
1832 – 1834 – «Пан Тадеуш» - найбільша його епічна поема.
5. Новий та новітній період
Четвірка лауреатів Нобелівської премії (Генрік Сенкевич, Чеслав Мілош, Владислав Реймонт, Віслава Шимборська) + журналісти-публіцисти Єжи Гедройц та Єжи Єнджеєвич.
|